- Головна
- Світове дослідження цінностей 2020: робота для українців стала менш важливою, ніж наприкінці 90-х
«Світове дослідження цінностей» (World Values Survey, WVS) – це довгострокове порівняльне дослідження, яке було започатковано в 1981 році професором Рональдом Інглхартом з Мічиганського університету (США) на базі Європейського дослідження цінностей, що швидко стало одним із найбільш широко використовуваних та найавторитетніших міжнародних досліджень, яке охоплює майже 120 країн (приблизно 95 % світового населення). Україна з 1999 року також приймає участь у «Світовому дослідженні цінностей». За допомогою цього дослідження можна отримати дані про основні риси та цінності окремих країн, відстежувати динаміку змін у суспільному розвитку та робити порівняльний аналіз різних суспільств. Мета проєкту – оцінка того, який вплив стабільність або зміна цінностей у часі має на соціальний та економічний розвиток країн і суспільств.
Більшість тенденцій свідчать про рух до цінностей самовираження. Результати показують, що структура фундаментальних цінностей змінюється дуже повільно. Для українців сім`я була і є на першому місці в житті за важливістю: 86,3% визнали її для себе дуже важливою та ще 13 % - скоріше важливою. На другому місці за важливістю традиційно знаходиться найближче соціальне оточення – друзі та знайомі (34,1 % надали відповідь «дуже важливо» та 56 % – «скоріше важливо»). Вільний час як важливу складову життя українці стали називати частіше, порівняно із даними 90-х років. Найбільш суттєво у 2020 році змінилося сприйняття важливості роботи: дуже важливою її зазначили 40,6 %, що суттєво менше, ніж у 1999 (61 %), 2006 (44 %), 2008 (57%) та 2011 (53 %). Ще 40,4 % за даними опитування у 2020 році визнали роботу «скоріше важливою». Можливо, на зменшення ступеня важливості роботи вплинула ситуація карантину у зв’язку з епідемією коронавірусу COVID-19 або те, що опитування проводилося влітку в сезон відпусток.
У порівнянні з іншими країнами дуже важливим фактором вважають роботу 73,5 % жителів Італії, 70,7 % мешканців Іспанії, 67,5 % громадян Греції, 67,0 % жителів Словаччини.
Серед гендерних стереотипів зберігаються погляди українців, що коли мати працює заради заробітку, її діти страждають (58,1 % висловили згоду, натомість в 2011 таких було 36 %).
Третина громадян України погодилися з тим, що «якщо жінка заробляє більше грошей, ніж чоловік, це як правило викликає проблеми». Майже 45 % погодилися з тим, що « чоловіки краще підходять на роль політичних лідерів, ніж жінки», а ще 43,7% погодилися , що «загалом, з чоловіків виходять кращі керівники бізнесу, ніж з жінок». Позитивною тенденцією є те, що згода з даними твердженнями знизилась у 2020 році. Можливо завдяки відповідним кампаніям і гендерним квотам.
Водночас негативною тенденцією є зниження рівня згоди з твердженням, що «бути домогосподаркою – це також важлива справа, як і робота, за яку платять» (з цим згодні 83,7%, тоді як в 2011 таких було 89 %).
Дві третини (65,3%) погодилися з думкою, що «коли робочих місць недостатньо, потрібно віддавати перевагу громадянам України перед іммігрантами», а 29% - що «коли робочих місць недостатньо, чоловіки повинні мати більше прав на роботу, ніж жінки».
Якщо говорити про твердження щодо майбутнього, українці здебільшого підтримують розвиток техніки і не підтримують зменшення важливості роботи.
Найбільш позитивно ставляться до зниження важливості роботи переважно економічно найрозвиненіші країни: Німеччина, Данія, Франція, Швеція, Австрія, Фінляндія.
За результатами опитування населення України більшість (78,3%) українців повідомили, що вони щасливі. За останні 25 років відчуття щастя українців суттєво зросло (з 46% у 1996 та 1999 роках до 78% у 2020 році).
Найбільш задоволені власним життям люди, які проживають у Нідерландах (85,7%), Фінляндії (84,7%), Данії (83,5%), Швеції (81,8%), Австрії (81,6%), Німеччині (80,8%) та Великій Британії (80,4%). Найменше задоволених власним життям в Україні (43,6%), Болгарії (48,2%) та Греції (50,9%)
