До Національного тижня безбар’єрності на базі Ветеранського хабу (ГО «Квітка папороті», керівник Ілона Бондаревська) відбувся особливий захід. Фахівці Новобузького відділу Баштанської філії Миколаївського ОЦЗ організували артмайданчик для ветеранів, ветеранок, їхнього подружжя, членів родин та людей з інвалідністю під назвою «Мій невидимий бар’єр».
Якою буває безбар’єрність?
Під час зустрічі учасники розібрали шість ключових напрямів, які роблять наше суспільство доступним для кожного:
Фізична (архітектурна доступність будівель та просторів).
Інформаційна (можливість вільно отримувати та розуміти інформацію).
Цифрова (доступ до Інтернету, публічних послуг та онлайн-сервісів).
Освітня (рівні можливості для навчання протягом життя).
Економічна (гідні умови праці та доступ до робочих місць).
Суспільна та громадянська (можливість брати повну участь у житті громади).
У центрі дискусії було питання: подолання яких внутрішніх та зовнішніх бар’єрів допомагає людині повернутися до активної зайнятості?
«Який вид безбар’єрності оточує саме вас? Наскільки цей бар’єр був високим — і в прямому, і в переносному сенсі? Як зробити середовище навколо дійсно безперешкодним?» — на ці та інші запитання учасники шукали відповіді в активному обговоренні.
Творча частина: Мапа настрою
На початку заходу ветерани та їхні рідні створювали «Мапу настрою». У роботах переважали жовті та сині кольори. За словами учасників, це кольори сонця, неба та позитивного настрою. Дехто додав червоного кольору — як символу любові. Всі елементи були об’єднані в коло, що символізує єдність думок та дій, які наближають нашу ПЕРЕМОГУ.
Чому це важливо?
Такі зустрічі — це одночасно і дружня бесіда, і практичний обмін досвідом. Ветерани ділилися знаннями про отримання документів, пільг, проходження протезування та адаптацію робочих місць. Говорили про те, як почати власну справу або знайти роботу, яка враховуватиме всі потреби людини.
Головна перевага заходу — можливість спілкуватися «на одній хвилі». У колі побратимів та близьких ветерани діляться спільним досвідом пройденого шляху, разом шукають шляхи вирішення викликів цивільного життя та підтримують один одного.
Спільнота однодумців рухається далі, долаючи бар’єри та будуючи майбутнє, де кожен має значення.